Тритикале - унікальне поєднання кращих ознак пшениці та жита

Сьогодні Україна стала одним з ключових гравців на світовому ринку в секторі виробництва сільськогосподарської продукції, і, це стосується, насамперед, вирощування зернових культур.


Український зерновий ринок є глибоко інтегрований у світовий торгівельний простір, а своєю часткою – більш  як 10%, вже спроможний як впливати на формування цього ринку, так і знаходитись під впливом глобального ринку зерна.


Ключові позиції України закріплюються за рахунок нереалізованого виробничого потенціалу нашої країни, що, в свою чергу, є стимулюючим фактором для розвитку та широкої наукової роботи українських селекціонерів та генетиків саме в цьому секторі сільського господарства.


Багаторічна робота вчених-генетиків і селекціонерів - з об’єднання спадкових ознак пшениці та жита й виділення біотипів з високою продуктивністю, адаптивністю і якістю зерна - привела до створення тритикале.
Тритикале є однією з перших штучно створених культур у світі. Свою назву вона отримала від поєднання двох латинських слів: Triticum (пшениця) та Cecale (жито).


Перші рослини тритикале селекціонери-рослинники спромоглися одержати майже сторіччя тому - ця подія стала справжньою революцією у галузі рослинництва, селекції й генетики.


Тритикале відрізняється серед зернових культур крупним зерном, унікальним поєднанням кращих господарсько-біологічних ознак пшениці та жита. Високий потенціал урожайності зерна та зеленої маси, підвищені адаптивні властивості до несприятливих умов (зимостійкість, посухостійкість, невибагливість до ґрунтів, стійкість до грибкових захворювань) та висока якість зерна забезпечили визнання цієї культури в світі як продовольчої та кормової.


Велике значення для оцінки харчового зерна різних куль­тур має амінокислотний склад білків. Вміст білка тритикале на 1-2% вищий ніж у пшениці, і на 3-4% - ніж у жита. Вміст клейковини ж як і у пшениці – 25-38%, але через геном жита, якість її (еластичність, розтяжність) нижча. Зерно тритикале за протеїновою поживністю перевищує зерно пшениці на 9,5%, а ячменю і кукурудзи - майже на 40%.
Зерно використовується для випікання хліба, у кондитерській, пивоварній та спиртово-горілчаній промисловості. Це високоякісний компонент у виробництві комбікормів.


Вважається, що зерно тритикале не забезпечує високої якості хлібних виробів через низьку якість клейковини. Проте білий хліб майже такий самий, як і пшеничний із високоякісного борошна, має приємний смак та аромат – фахівцями вже розроблені нові технології заводської випічки сортів хліба із суміші тритикале і пшениці.


Кормові сорти тритикале висівають для одержання зеленого корму, силосу, сіна. Зважаючи на те, що зерно тритикале є добрим джерелом білка із збалансованим амінокислотним складом, а також переважає інші зернові культури за вмістом перетравного протеїну, нарощування його виробництва забезпечить тваринництво високоякісним зернофуражним кормом. Солома також використовується -  на корм тваринам, як підстилка для худоби або придисковується в якості органічного добрива.


Технологія вирощування тритикале подібна до технології всіх зернових культур, але має деякі особливості.
Відразу після посіву, в умовах нестачі вологи, проводять коткування для поліпшення умов зростання і підвищення польової схожості. Для захисту від бур'янів, хвороб, шкідників, запобігання вилягання застосовують агротехнічні і хімічні методи.


Для боротьби з бур'янами придатні ті ж гербіциди, що й на посівах пшениці та жита. Використовують препарати для протруювання насіння і обприскування вегетуючих рослин відповідно до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".


Для знищення шкідників використовуються переважно ті ж препарати, що й на посівах пшениці.


Удобрюють цю культуру переважно мінеральними добривами, а в якості органічних, застосовують попередник. Мінеральні добрива значно підвищують врожайність і якість зерна. На родючих ґрунтах і після кращих попередників під тритикале рекомендують вносити повне мінеральне добриво - N60 90P60K60, а після гірших попередників та на менш родючих ґрунтах - N90-120Р90К90. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, азотні для підживлення.


Зважаючи на високі адаптивні властивості до умов вирощування та генетичний потенціал врожайності й якості зерна, які переважають традиційні зернові - жито, пшеницю, ячмінь та овес - саме тритикале може забезпечити вирішення проблеми нарощування виробництва зерна.


Основні площі озимого тритикале розміщені у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, ярого – у Полтавській та Львівській областях. До певного часу це було пов’язано з відсутністю національного стандарту на зерно тритикале та ринку його зерна. Та з 2007 року набув чинності національний стандарт ДСТУ 4762:2007 «Тритикале. Технічні умови», а з жовтня 2009-го вступив в дію ДСТУ 4960:2008 «Борошно із зерна тритикале. Технічні умови», тож посівні площі тритикале було розширено майже по всій території України.

Розширення площ посіву тритикале озимого дозволить аграріям з різних регіонів стабільно отримувати високі валові збори зерна зі зменшенням ризику в екстремальні за погодними умовами роки.


Фахівці-селекціонери Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС), завдяки своїй довготривалій та кропіткій роботі створили нові сорти озимого тритикале: Алкід (потенціал врожайності – 96 ц/га), Наварра (94 ц/га) і Стратег (91 ц/га).


Цінні біологічні особливості - підвищена зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб та шкідників, а також висока здатність засвоювати поживні елементи з ґрунту, дозволяють висівати тритикале після гірших попередників: кукурудзи, стерневих і навіть після соняшнику.

Рекомендація від фахівців нашого інституту:
Якщо якісне насіння та суттєві прибутки від отриманого врожаю є для вас головним аргументом, рекомендуємо, купувати насіння лише в селекційних установах - оригінаторах, серед яких, одним з найкращих на сьогодні є Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС).

14.04.2016, 775 просмотров.