СПЕЛЬТА (TRITICUM SPELTA L.) – НОВИЙ ТРЕНД ПШЕНИЦЬ04.10.2016

В сучасному світі виробництва пшениці, як основної продуктової культури, намітилися нові тенденції.


Протягом ХХ століття селекціонерами вирішувалася основна проблема – кількість пшениці, тобто підвищення врожайності. Не можна стверджувати, що на даному етапі досягнуто верхньої межі врожайності (цей напрямок й далі буде розвиватися), але точно можна сказати, що вирішена проблема забезпечення людства основними продуктами рослинництва, про що свідчать постійна наявність перехідних залишків світових запасів пшениці та ін. с/г культур. Така ситуація в комплексі з паралельним розвитком науки в інших сферах життєдіяльності людства призвела до глибокої зацікавленості в якості споживчих продуктів, що безпосередньо вплинуло на розвиток виробництва пшениці.

Оскільки сучасний рівень знань дав можливість відносно легко забезпечувати основні технологічні характеристики пшениці, жертвуючи натуральністю продукту, з’явилась потреба в якісних природніх показниках. Погляди, як зазвичай в таких випадках буває, спрямувалися назад в часі.
Основний продукт – пшениця м’яка (Triticum Aestivum) та пшениця тверда (Triticum Durum) складають майже всю кількість, що виробляється в світі. Натомість ще 150 років тому ситуація не була такою. За відсутності транснаціональних компаній, відлагодженого ринку насінництва та товарної продукції, кожний регіон мав свій набір традиційних пшениць, що споживалися місцевим населенням. І це далеко не завжди були м’які пшениці. В раціоні були присутні спельти (Triticum Spelta), полби або емери (Triticum Dicoccum), в багатьох регіонах де населення було більш консервативним культивувалися однозернянки (Triticum Monococcum та Triticum Urartu), а також інші види пшениць.

Причини, що призвели до виміщення м’якими та твердими пшеницями інших видів пшениць досить очевидні. Ці види виявились найбільш придатними до промислового виробництва. На це вплинула одна важлива характеристика цих пшениць – голозерність (легкість вимолоту з колосу). Ця характеристика була взята за основу, після чого селекційна робота над питанням врожайності вищезазначених пшениць, позбавила інші використовувані види пшениць сенсу для промислового виробництва. Так ми залишились усього з двома, і якщо б не необхідність в таких продуктах як макаронні вироби та крупи, де використовують борошно з твердої пшениці, (Triticum Durum), залишилися б усього з одним видом пшениці – Triticum Aestivum.


В світі йде активний «пошук», відродження, покращення (селекція), й впровадження у виробництво «античних злаків» - забутих зернових. Одним з таких видів є спельта. Спельта (Triticum spelta L.) є гексаплоїдним видом пшениці, була розповсюджена у давні часи, згодом зникла з посівів, залишившись лише у невеликих районах. На даний момент в Україні зареєстровані тільки два сорти спельти отримані Всеукраїнським науковим інститутом селекції – Зоря України (2012 р.), Європа (2015 р.).

Отже, спельта. Краще за все розглянути цей вид пшениці в порівнянні з м’якою пшеницею - обидва види є гексаплоїдами:


1. у спельти менша реакція на збідненість ґрунту. В умовах недостачі елементів живлення втрачає менше врожаю при цьому показує високі якісні показники;


2. деякі агротехнічні складнощі при проведенні посівної. Причина в тому, що посів йде в лусках. Це сприяє забиванню висівних апаратів, що призводить до недотримання густини посівів. Вирішення цієї проблеми лежить в площині якісної доробки насіннєвого матеріалу. Треба зауважити, що дана «недуга» спельти тільки на перший погляд є проблемою, насправді її плівчастість є природнім захистом насіння і молодих паростків, що використовується при органічному землеробстві, де, як відомо заборонено використовувати неорганічні методи боротьби з хворобами та шкідниками. Цією опцією можна скористатись й при інтенсивній технології вирощування.


3. морозостійкість. Добре переносить низькі температури в різних стадіях розвитку, що дозволяє проводити посів з більш широким часовим діапазоном – від початку вересня до кінця листопада (якщо дозволяє погода) в умовах лісостепу, що в свою чергу дає можливість вчасно скористатися осінніми опадами, які в останні сезони є нестабільними;


4. реакція на добрива. Оскільки спельта помітно присутня на органічному ринку, поширеною є думка про її інертність до сприйняття мінеральних добрив. Цей погляд є хибним. Своєю реакцією на підкормку, спельта нічим не відрізняється від звичайної пшениці, і, показуючи високу якість продукту при органічній системі (за відсутності добрив), Triticum spelta L. має потенціал показати ще кращі показники при інтенсивній технології вирощування. Також слід додати про ідентичність засобів захисту рослин, що застосовуються як до м’якої пшениці так і до спельти, що є логічним з погляду на їх генетичну спорідненість.


5. схильність до вилягання обумовлена висотою рослини, яка досягає розмірів від 100 см до 170 см. В той самий час такий розмір рослини дозволяє розвинутися дуже потужному колосу (до 27 см) За допомогою ретардантів можна значно скоротити ризики вилягання, а вчасне їх використання дозволить залишити потенціал колосу;


6. ламкість колосу – тим більша, чим вища врожайність у сорту спельти. При проведенні вчасного збирання це не дуже впливає на врожайність, оскільки якщо рослина не пересушена, колос не відламується від стеблини;


7. врожайність. Загалом складає 70 – 80% від врожайності звичайної пшениці в тих самих умовах. Єдиним представником серед спельт, що відрізняється від інших, є сорт Європа, в якому робота селекціонерів була зосереджена на врожайності й цей показник доведен до 90%;


8. важкість вимолоту. Для отримання продовольчого зерна спельта потребує окремої процедури – вимолочення зерна (позбавлення лусок) для чого використовуються центробіжні шелушильні машини;


9. високі якісні показники. Особливо стосується вмісту протеїну (до 25%), клейковини (до 50%). Це дозволяє використовувати борошно зі спельти як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і як поліпшувач до низькоякісного борошна. Макроелементи: вміст калію на 10-15% більший ніж у звичайної пшениці, фосфору на 60%, сірки на 70%, магнію на 35% більше, кальцію порівну. Мікроелементи: вміст цинку на 25-30% більший ніж у звичайної пшениці, міді на 15%, заліза на 5-10%, селену на 100-200%, марганцю на 15-20%. Що стосується амінокислотного складу, спельта в середньому має на 50% вищий показник кількості по кожній амінокислоті за м’яку пшеницю, а клітковини на 10%;


10. спельта є дуже поширеною культурою в органічному землеробстві як в Європейському Союзі так і в Україні. Причина в якості зерна спельти, придатності до органічного землеробства, за деякими дослідами – спельта в якісному плані краще реагує на органічну технологію ніж м’яка пшениця.

Варто зазначити, що спельта цінна не лише своїми якісними показниками, але ще й відмінними смаковими властивостями. Використовується в хлібопекарському напрямі, виготовленні круп, макарон та в дитячому харчуванні.


Отже, отримуючи достатній по кількості, але вузький за якістю асортимент харчових продуктів, організм людини втрачає можливість витримувати баланс необхідних мікро- та макроречовин, і, як наслідок, втрачає деякі з них, що має значні наслідки для здоров’я людини. Це питання можна вирішити двома шляхами: перший, фармакологічний – це купівля необхідних медикаментів та біологічних добавок для покращення самопочуття, або, другий, – розширення харчового раціону, зокрема, за рахунок традиційних, перевірених століттями продуктів. Який саме обрати варіант – вибір за кожним із нас…

автор: Васильченко Андрій