Квітка сонця02.06.2016

Соняшник… Символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Він знайшов своє місце під Сонцем - не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертаючи за ним свою схожу на Сонце голову… І Сонце його не засліплює, бо не боїться він осліпнути від успіху чи досягнень...

І своєю невибагливістю, соняшник, відображає, якщо не безтурботність, то малопроблемність. Бо він не має проблеми, що робити чи куди йти - він завжди іде за Сонцем...

І, коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони… Щоб, знову, піднятись ранком – на зустріч своєму Світлу…

І, напевне, соняшник, недарма, є одним з символів нашої України…..

Стародавня легенда каже, що боги подарували людям соняшник, щоб тепло і світло ніколи не покидало їх.

Нам, європейцям, цю рослину привезли іспанці лише у 1500 році. А у Північній Америці соняшник вирощували ще у 3000 році до н. е. Індіанські племена вже тоді сіяли «сонячне зерно», вживаючи соняшник як їжу і як ліки.

У сучасних умовах насіння соняшнику є однією з найбільш ліквідних культур як на внутрішньому українському, так і на світовому ринках: за підсумками фахівців стратегічних досліджень АПК у 2014/15 маркетинговому році, України вдалося досягнути рекордного експорту зерна, враховуючи всі роки незалежності. З країни експортується 3% обсягів світової торгівлі насіння олійних культур – це шосте місце в світі. За обсягами експорту олії соняшникової Україна посідає перше місце в світі.

Досягти такого високого рівня українські аграрії спромоглися, насамперед, завдяки використанню якісного насіння – кращих гібридів світової генетики.

На українському ринку, насіння гібридів соняшнику представлене Державними селекційними установами, але більшу частку все ж займають іноземні та вітчизняні селекційні компанії. Взагалі-то, селекційно-генетична робота, після винесення її за межі державного регулювання та керування, стала кращою та хіба не єдиною альтернативою, як державним селекційним закладам, так і іноземним компаніям. Достатньо порівняти кількість гібридів, що було внесено до Реєстру сортів рослин України за останні роки та посівні площі, на яких вирощують ці гібриди.

Але в українського сільгоспвиробника, звичайно ж, виникає питання: яким чином українським селекційним компаніям вдається тримати, порівняно, невисоку вартість насіння і, в той самий час, забезпечувати якість посівного матеріалу? Адже, селекційна робота є кропіткою та багаторічною, трудомісткою та високо затратною.

Відповідь на це питання досить проста - нові технології в селекційно-генетичній роботі. І це не тільки використання існуючих, але й розробка суттєво нових методів і технологій, які використовує в своїй роботі один з лідерів сучасної української селекції та генетики – Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС).

В наукових здобутках Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС) більше 50 винаходів по технології селекційного процесу, які стосуються методів створення вихідного матеріалу, батьківських компонентів, отримання гібридного насіння гетерозисних культур, в тому числі соняшнику, кукурудзи та ріпаків.

До останніх часів, на ринку України, були представлені гібриди соняшнику, що є стійкі до гербіцидів, лише виробництва закордонних селекційних компаній. Але ж, фахівці ВНІС, завдяки, своїй креативності та наполегливості, зуміли розробити та впровадити нові гібриди, адаптовані до наших умов, які дозволяють використовувати нові технології боротьби із бур’янами.

Сільськогосподарські виробники плануючи наступну посівну, закладають певну рентабельність, що мала б орієнтуватися на врожайність соняшнику в розрізі 3,0-4,0 т/га, але на жаль не всім вдається досягти такого результату. На це є кілька причин: низька якість посівного матеріалу, порушення сівозміни і технологій вирощування, застаріла агротехніка, а також фітотоксична післядія гербіцидів, яка, звичайно, погано впливає на родючість ґрунтів на посівних площах.

Незважаючи на, вище перераховані, проблеми, фермерські господарства, що сіють насіння ВНІС, наприклад, в Київській області отримують врожайність – 38-40 ц/га, у Вінницькій області – 30-34 ц/га, у Полтавській та Черкаській - 29-32 ц/га.

То, яким же чином , в цих господарствах отримують бажаний результат?

Відповідь на це питання - вирощування високоврожайних, адаптованих до умов нашого клімату, високо олійних гібридів соняшнику. В них поєднано всі необхідні властивості - посухостійкість, скоростиглість, стійкість до хвороб, осипання та вилягання – і все це реалізовано селекціонерами та генетиками у гібридах вітчизняної селекції від Всеукраїнського наукового інституту селекції – «Сонячний настрій», «Ауріс», «Дракон» та «Матадор».

Гібриди є стійким до дії післясходового гербіциду з діючою речовиною трибенурон-метил 750 г/л («Гранстар», «Гранстар Про»(DuPont), «Грізний Експерт» (Нертус) та інші).

Для боротьби з дводольними бур'янами в посівах соняшнику традиційно використовують ґрунтові гербіциди, ефективність яких різко знижується в посушливих умовах. Ґрунтові гербіциди не забезпечують необхідну чистоту посівів при високій кількості однорічних і наявності багаторічних бур'янів. Використання технології від Всеукраїнського наукового інституту селекції «гібрид-гербіцид», дозволяє ефективно контролювати однорічні і багаторічні бур'яни в посівах соняшника незалежно від умов зволоження.

Гербіциди, в яких діючою речовиною є трибенурон-метил – це гербіциди системної дії, які вносяться по вегетуючим рослинам і використовуються для контролю дводольних бур’янів в посівах соняшника.

Препарат діє дуже швидко - після внесення, вже на протязі декількох годин, проникає у рослину і блокує її розвиток та ріст. Візуально дію препарату можна побачити на 5-8 день після обробки, але повна загибель бур’янів наступає протягом 2-3 тижнів. Гербіциди, на основі трибунерон-метилу діють тільки на ті бур’яни, які знаходяться в посівах на момент обробки, тобто ґрунтової дії препарат не проявляє.

Технологія передбачає широкий проміжок застосування гербіциду – в період від 2 до 8 пар справжніх листків соняшника. Крім того, в аграрія є можливість контролювати необхідність внесення, в залежності від засмічення посівів та кількість гербіциду - одноразово або в два етапи, з чітко зазначеними нормами витрат.

Стан АПК України, в сьогоденні, є досить стимулюючим, сам по собі, для українських компаній, що розвиваються та вже

мають певні досягнення – Всеукраїнський науковий інститут селекції поступово стає лідером в своїй сфері, саме тому наша діяльність спрямована на якість, а не на кількість. Результат нашої роботи в Реєстрі сортів рослин України - це 11 гібридів соняшнику, як звичайних, так і стійких до гербіцидів, що містять трибенурон-метил та гербіцидів імідазолінової групи, 2 сорти соняшнику, 8 гібридів кукурудзи, зернові та технічні культури.

Ми працюємо та розвиваємося завдяки та разом з українськими аграріями, що працюють на щедрій українській землі – за для спільного майбутнього нашої України.

«На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками.

Вона схожа на сонце.

Тому й називають квітку соняшником.

Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки.

Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять.

То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію.

Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне
вогняне коло…»     В. Сухомлинський

Важливо! Все насіння гібридів соняшнику, селекції інституту, фасується в фірмові мішки з номерними етикетками, забезпеченими додатковою системою захисту – голограмою з логотипом ВНІС. Будь-яке інше фасування свідчить про фальсифікацію насіння.