Отже, спельта. Краще за все розглянути цей вид пшениці в порівнянні з м’якою пшеницею - обидва види є гексаплоїдами:
1. у спельти менша реакція на збідненість ґрунту. В умовах недостачі елементів живлення втрачає менше врожаю при цьому показує високі якісні показники;
2. деякі агротехнічні складнощі при проведенні посівної. Причина в тому, що посів йде в лусках. Це сприяє забиванню висівних апаратів, що призводить до недотримання густини посівів. Вирішення цієї проблеми лежить в площині якісної доробки насіннєвого матеріалу. Треба зауважити, що дана «недуга» спельти тільки на перший погляд є проблемою, насправді її плівчастість є природнім захистом насіння і молодих паростків, що використовується при органічному землеробстві, де, як відомо заборонено використовувати неорганічні методи боротьби з хворобами та шкідниками. Цією опцією можна скористатись й при інтенсивній технології вирощування.
3. морозостійкість. Добре переносить низькі температури в різних стадіях розвитку, що дозволяє проводити посів з більш широким часовим діапазоном – від початку вересня до кінця листопада (якщо дозволяє погода) в умовах лісостепу, що в свою чергу дає можливість вчасно скористатися осінніми опадами, які в останні сезони є нестабільними;
4. реакція на добрива. Оскільки спельта помітно присутня на органічному ринку, поширеною є думка про її інертність до сприйняття мінеральних добрив. Цей погляд є хибним. Своєю реакцією на підкормку, спельта нічим не відрізняється від звичайної пшениці, і, показуючи високу якість продукту при органічній системі (за відсутності добрив), Triticum spelta L. має потенціал показати ще кращі показники при інтенсивній технології вирощування. Також слід додати про ідентичність засобів захисту рослин, що застосовуються як до м’якої пшениці так і до спельти, що є логічним з погляду на їх генетичну спорідненість.
5. схильність до вилягання обумовлена висотою рослини, яка досягає розмірів від 100 см до 170 см. В той самий час такий розмір рослини дозволяє розвинутися дуже потужному колосу (до 27 см) За допомогою ретардантів можна значно скоротити ризики вилягання, а вчасне їх використання дозволить залишити потенціал колосу;
6. ламкість колосу – тим більша, чим вища врожайність у сорту спельти. При проведенні вчасного збирання це не дуже впливає на врожайність, оскільки якщо рослина не пересушена, колос не відламується від стеблини;
7. врожайність. Загалом складає 70 – 80% від врожайності звичайної пшениці в тих самих умовах. Єдиним представником серед спельт, що відрізняється від інших, є сорт Європа, в якому робота селекціонерів була зосереджена на врожайності й цей показник доведен до 90%;
8. важкість вимолоту. Для отримання продовольчого зерна спельта потребує окремої процедури – вимолочення зерна (позбавлення лусок) для чого використовуються центробіжні шелушильні машини;
9. високі якісні показники. Особливо стосується вмісту протеїну (до 25%), клейковини (до 50%). Це дозволяє використовувати борошно зі спельти як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і як поліпшувач до низькоякісного борошна. Макроелементи: вміст калію на 10-15% більший ніж у звичайної пшениці, фосфору на 60%, сірки на 70%, магнію на 35% більше, кальцію порівну. Мікроелементи: вміст цинку на 25-30% більший ніж у звичайної пшениці, міді на 15%, заліза на 5-10%, селену на 100-200%, марганцю на 15-20%. Що стосується амінокислотного складу, спельта в середньому має на 50% вищий показник кількості по кожній амінокислоті за м’яку пшеницю, а клітковини на 10%;
10. спельта є дуже поширеною культурою в органічному землеробстві як в Європейському Союзі так і в Україні. Причина в якості зерна спельти, придатності до органічного землеробства, за деякими дослідами – спельта в якісному плані краще реагує на органічну технологію ніж м’яка пшениця.
|